Втрата Покровська призведе до обвалу в українській металургії мінімум на 60%

За минулі десять днів російські війська просунулись на південний захід від міста Покровськ, перетнувши річку Солона. Про це свідчить карта проекту DeepState. Передові ворожі підрозділи закріплюються в 14 км від селища Удачне. Тут працює шахтоуправління Покровське (Красноармійська-Західна № 1).

Цей промисловий об'єкт є стратегічним активом України для всієї металургійної галузі. Адже тут добувають рідкісне за своїм походженням коксівне вугілля(марка«К»), необхідне у циклі виробництва сталі на найбільших металургійних комбінатах країни — Аселор Міттал Кривий Ріг та групи підприємств Ріната Ахметова Метінвест. Перші лави шахти запустили 1990 році, а термін експлуатації об'єкта закладався до 2060 року. Запаси вугілля оцінюються в 200 мільйонів тон, пише NV.

Українські металурги оцінюють план Б — загроза втрати єдиної в Україні шахти зі стратегічними запасами коксівного вугілля є високою. Цей сорт сировини використовуються для виплавки сталі найбільшими металургійними комбінатами країни.

90% виробництв в Україні виплавляють сталь з чавуну мартенівським або киснево-конвертерним способом. Чавун отримують у доменних печах з шихти, до складу якої входять залізорудна сировина (агломерат) та кокс. У свою чергу, кокс виробляють на коксохімічних підприємствах з коксівного вугілля.

Ще 10% — це електрометалургійне виробництво, коли основною сировиною є металобрухт. Завдяки електродуговим печам, металобрухт переплавляється в сталь, яка після кристалізації (як правило, у машинах безперервного лиття заготовки) підлягає обробці тиском, завдяки чому отримується кінцевий продукт — прокат. В умовах ураження енергетичної інфраструктури, виготовлення сталі у такий спосіб має свої ризики й особливості. В Україні є два підприємства, які застосовують такий метод — компанія Інтерпайп Віктора Пінчука та Дніпроспецсталь (власники підсанкційні: російський бізнесмен Олександр Бабаков, Віктор Медведчук, а також Ігор Коломойський, що перебуває під слідством в Україні).

Втрата Покровська означатиме також обвал металургії на 60%. Тобто, замість нарощування виробництва до 10 млн тонн, воно може впасти до 3,5 млн тонн на рік і навіть нижче.

Єдиний вихід - не допустити втрати міста.