
Донецьк залишився без телецентру. Що це було насправді

У ніч на 23 березня в окупованому Донецьку був атакований телецентр, який знаходиться в Олександрівському (Ленінському) районі міста, розташованому недалеко від центра.
За повідомленнями росЗМІ, телецентр майже одночасно був атакованими чотирма українськими дронами FP-2. Ті будівлі, куди влучили дрони, були практично повністю зруйновані.
Нагадаємо, що ударний дрон FP-2 розробки української компанії Fire Point зі 105-кілограмовою бойовою частиною призначений для ураження прифронтових цілей. Дальність польоту дрона становить 200 км.
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді (“Мадяр”) заявив, що Сили безпілотних систем ЗСУ уразили низку важливих військових і логістичних об’єктів РФ та на окупованих територіях.
“Серед чутливих цілей минулої ночі, що подзьобали пілоти 9 бату «Кайрос» 414 обр «Птахи Мадяра», опинилися: хаб-склад БПЛА «Shahed» у м.Донецьк; серверна магістральних операторів телекомунікацій у м.Донецьк, де сходяться волоконно-оптичні лінії зв’язку", - повідомив "Мадяр".
Майже всі донеччани у доокупаційні часи знали, де знаходиться обласний телецентр. Бо ж деякі телепередачі обласного телебачення так і називалися – “Куйбишева, 61”.

Насправді, увага до цього міста і певний шок після років віщання в ефирі у мирні часи зʼявилася ще навесні 2014 року, яку окупанти й досі називають “руською”. Саме телецентр був серед перших обʼєктів, які один за одним захоплювали бойовики “ДНР”, які зʼявлялися у Донецьку у все більшій кількості при бездіяльністі місцевих правоохоронців. Журналісти, які тут працювали, розповідали про ситуацію того часу:
“У Донецьку протестувальники захопили будівлю обласної державної телерадіокомпанії (ОДТРК), розташовану за адресою вул.Куйбишева, 61.Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", захоплення відбулося без єдиного пострілу. Під час захоплення протестувальники зірвали ворота при в'їзді на територію ОДТРК”.
Після захвату на обласному телебаченні увімкнули ретрансляцію російського каналу "Росія -24", згодом почали транслювати й інші російські пропагандистські канали. Одночасно по місту почали розноситися жахливі чутки – у підвалах телецентру катують українців.
Але тільки у червні 2015 року зʼявилася офіційна реакція правоохоронців. Прокуратура Донецької області заочно повідомила 33-річному учаснику НЗФ “ДНР” на прізвисько “монгол” про підозру через знущання над військовополоненими в захопленому Донецькому телецентрі. Він відрізнявся особливою жорстокістю стосовно полонених. За інформацією прокуратури, у січні 2015 року до телецентру доставили трьох військовослужбовців ЗСУ, затриманих неподалік селища Оленівка Волноваського району. Підозрюваний разом зі своїми спільниками утримували українських захисників у підвалах будівлі. Крім того, вони періодично виводили їх до приміщень, спеціально відведених для знущань.
“Згодом трьом захисникам України вдалося звільнитись з полону та повернутись на підконтрольну територію. Правоохоронці задокументували злочинну діяльність чоловіка та за процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури йому заочно повідомлено про підозру в скоєнні воєнного злочину (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України)”, - повідомляла прокуратура.
Згодом окупанти вистроїли масштабну сітку пропагандистського віщання, контрольованого росією. Вона діє на території так званої “республіки” вже 12 років.
Але про те, що у цьому місті також розташовується серверна магістральних операторів телекомунікацій, де сходяться волоконно-оптичні лінії зв’язку стало відомо тільки 23 березня, після нальоту дронів на телецентр у Донецьку.



Є якась іронія долі, що головний технічний центр російської пропаганди та колишня вʼязниця для українських полонених зазнала ураження в першу чергу як важливий військовий обʼєкт, який забезпечує лінії звʼязки окупантів. Після відключення Старлінка та дивного самогубства ворога у вигляді внутрішнього обмеження Телеграм - звʼязок для окупантів став дуже болючим місцем. Судячи зі всього, після мідлстрайку СБС ситуація з управлінням для військового командування окупантів “покращиться” ще більше.