Житло в окупації можуть визнати “безхазяйним”. Що варто зробити

Для українських власників житла на окупованій території, які не мають до нього доступу, загроза визнання майна “безхазяйним” згідно з російським законодавством є дуже болючим питанням. Тим не менш поїздки в “ДНР”, як і інші захоплені РФ райони, для вирішення житлових питань, перш за все, пов'язані з ризиком для життя.

Чи можна щось зробити, не маючи доступу до свого законного житла на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), читачам 62.ua прокоментували правозахисники.

Подавайте заяви

“На жаль, вплинути на незаконні дії окупантів на захоплених територіях України можливості немає. Бо впливу на окупаційні адміністрації немає ні у кого, ні у однієї міжнародної або національної структури. Але це не означає, що власникам житла нічого не потрібно робити”, - зазначає координатор правозахисної організації "Донбас СОС" Віолета Артемчук.

За її словами, всі дії окупантів, у тому числі "націоналізація" або передача житла новим "власникам" квартир, для держави України юридично нікчемні.

“Тобто така ситуація триває, поки йде окупація. При цьому законний власник все одно залишається власником, і має вжити всіх законних заходів”, - підкреслює пані Віолета.

Наприклад, обов'язково звернутися до Національної поліції України - подати заяву про кримінальний злочин. Бажано, звичайно, пред'явити також документи, що підтверджують право власності на житло на окупованій території.

“Особливо важливо, щоб житло було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, адже потрібно показати, що це саме ваше житло. І тут є нюанс. Те житло, яке було набуте у власність до 2013 року, через недостатню цифровізацію, могло не увійти до державних реєстрів. Правозахисники в таких випадках рекомендують звертатися за консультацією до громадських організацій, зокрема до “Донбас СОС”, про внесення вашого житла до реєстру. До речі, навіть у випадку, коли житло не внесено до електронних реєстрів, все одно потрібно йти в поліцію і подавати заяву про кримінальне правопорушення”, - пояснила Віолета Артемчук.

Крім документів про право власності, бажано, але не обов'язково, додати до заяви якісь свідчення того, що житло на окупованих територіях потрапило під "націоналізацію". Це може бути оголошення на місцевих “республіканських” сайтах, бажано зробити скрини і зберегти їх на майбутнє. Також, якщо це можливо, не наражаючи на небезпеку, можна спробувати звернутися до сусідів на окупованій території, можливо, вони допоможуть, зроблять фото житла, яке, до речі, також можна додати в пакет документів із заявою в поліцію.

Правоохоронці мають порушити кримінальну справу за заявою потерпілого, але, на жаль, розгляд такої справи можливий тільки після деокупації. З усім тим наполегливо рекомендується подати заяву, зафіксувати злочин окупантів.

Також важливо використовувати міжнародне право, і внести вилучене в окупації майно до Міжнародного реєстру збитків.

“У реєстрі є одна з категорій, яка називається "А 3.6 - втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях". Там є покрокові інструкції, як додати інформацію, і знову ж таки, дуже бажано прикріпити фотосвідчення або якісь скрини додаткові докази”, - говорить правозахисниця.

Чи можна сподіватися на якусь компенсацію збитків з Міжнародного реєстру – це відкрите питання. Ідеологія цього реєстру в тому, що відшкодування може запрацювати, наприклад, з репараційних коштів, тобто коштів, отриманих від Росії.

“Це може статися і до деокупації, якщо знайдеться джерело, з якого буде йти фінансування. Можливо, із заморожених російських активів. Поки є тільки декларування, хоча можуть виникнути альтернативні джерела коштів. На даний момент це теж відкладене рішення. Тому, на жаль, саме зараз якось протистояти російському "бєспрєдєлу" немає можливості. Але, я ще раз акцентую, незважаючи на відкладеність рішень про компенсації, все одно потрібно подавати заяви, у тому числі до Міжнародного реєстру збитків”, - рекомендує правозахисниця.

Новини з окупації

Зазначимо, що нині також з'явилася нова інформація про “націоналізацію” житла, яке окупанти визнають “безхазяйним” на захопленій території. Виявляється, цей процес може бути трохи відстрочений у часі. У всякому разі, якщо зараз за російськими нормами вимагається перереєструвати права власників на нерухомість до 1 липня цього року, то тепер є шанс, що цей термін зсунеться ще на півтора року.

На цьому тижні стало відомо, що в російській держдумі внесуть до палати парламенту законопроєкт, яким пропонується продовжити термін перереєстрації прав на нерухомість у “ДНР”, “ЛНР”, а також окупованих частинах Запорізької та Херсонських областях до 1 січня 2028 року, про що повідомили пропагандистські росЗМІ.

"Законопроєктом пропонується продовжити дію тимчасових норм, спрямованих на забезпечення прав громадян у сфері реєстрації прав на об'єкти нерухомості, розташовані на територіях возз'єднаних суб'єктів, в умовах перехідного періоду", - повідомляється в пояснювальній записці до проєкту. Росдепутати вважають, що необхідність прийняття такого закону викликана великими проблемами з підтвердженням прав на нерухомість. Мова нібито йде про “високе навантаження на МФЦ і нотаріат, про втрату правовстановлюючих документів через бойові дії, про необхідність проходження тривалих судових процесів для відновлення прав на нерухомість і про багато інших проблем" у “республіці”.

Як би там не було, але навіть якщо окупанти офіційно відсунуть термін, до якого зараз вимагається перереєстрація за російськими законами на 2028 рік, це не привід повертатися на окуповану територію вирішувати житлові питання. Адже загрози безпеці життя або захоплення в полон цивільних осіб, на жаль, залишається реальною небезпекою на окупованих росіянами територіях України.

Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України”/SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України”/SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

Едуард Гонтовський