
Викрали дітей, щоб зробити їх росіянами: встановлено причетних до депортації 53 українських дітей із Донецька та Макіївки

У жовтні 2022 року 53 вихованців трьох будинків дитини з тимчасово окупованих Донецька та Макіївки незаконно вивезли до росії. Українські правоохоронці встановили чотирьох посадовців окупаційної адміністрації, причетних до організації депортації дітей.
За даними слідства, це не була евакуація, а спланована операція з примусового переміщення українських дітей, яку організували представники окупаційної влади за сприяння російських державних структур, повідомив Генеральний прокурор України Руслан Кравченко.
Безпосередню участь у злочині, як зазначають правоохоронці, брали так званий «міністр охорони здоров’я ДНР» Дмитро Гарцев, очільниця окупаційної «Державної служби у справах сім’ї та дітей» Світлана Майборода, а також керівники будинків дитини В’ячеслав Висягін і Віктор Гончаров.
За версією слідства, Гарцев забезпечив адміністративне оформлення вивезення дітей, Майборода координувала транспортування, передачу особових справ та подальше влаштування неповнолітніх, а керівники закладів організували збір дітей і супроводжували їх під час депортації.
Дітей автобусами доправили до Ростова-на-Дону, а звідти літаком спеціального льотного загону «росія» перевезли до Московської області. Там їх розподілили між соціальними установами.
Після прибуття російські органи влади почали оформлювати для дітей документи за законодавством рф: надавати громадянство, вносити до державного банку даних та готувати до передачі в російські сім’ї. Відомо, що 28 дітей уже передали під опіку громадянам росії.
«Це не побічний наслідок депортації. Це її продовження: цілеспрямована державна політика русифікації українських дітей», — зазначив Кравченко.
Наразі жодна дитина з цієї групи не повернулася в Україну. За даними слідства, діти продовжують перебувати в російському середовищі, де їм нав’язують чужу ідентичність та намагаються розірвати зв’язок із Батьківщиною.
Чотирьом фігурантам заочно повідомили про підозру у порушенні законів та звичаїв війни, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Всі дії підозрюваних — від ухвалення рішень і проведення нарад до передачі документів та організації маршруту депортації — задокументовані.
Воєнні злочини не мають строку давності, а винні у депортації українських дітей мають понести персональну відповідальність.