Скловолоконний штифт - тонкий і прозорий стрижень зі скловолокна, що відрізняється пластичністю та надійністю. Використовується у стоматологічній практиці (ендодонтія) при естетичному реставруванні коронкової частини зуба (фронтальна область, зона посмішки). Установка можлива лише після пролікування та попередньої підготовки кореневого каналу до пломбування.

Виготовляються скловолоконні штифтові конструкції із скручених між собою тонких скляних ниток, поміщених у ємність з епоксидною смолою. Оптимально, кількість скловолокна щодо смоли має становити 3:1. Створені таким способом штифти за своєю структурою максимально ідентичні природній дентинній тканині, мають таку ж міцність на вигин 560 МПа. Для порівняння: щоб зламати тонкий стрижень зі скловолокна діаметром 1 мм необхідно прикласти силу понад 160 кг.

Штифтові конструкції скловолоконного типу забезпечують досить сильне армування зубних тканин, що дозволяє встановлювати зверху мостові та коронкові протези. У цьому випадку штифт ставиться в корінь зуба, а верхня його частина служить опорою для надбудови кукси під коронку.

Скловолоконні штифти також можуть виступати в ролі імплантів. Тоді їхня тонка нижня частина виходить за межі апексу і вживлюється в кістку. Верхня частина стандартно нарощується куксами для постановки коронки.

Ставити такі штифти можна лише у випадках, коли збереглося щонайменше 2 мм дентинної тканини в пришийковій ділянці зуба.

Показання для використання

  • естетичне відновлення зубів фронтальної та бічної групи;
  • імплантація з нарощуванням коронкової частини зуба.

Протипоказання

  • недостатня гігієна ротової порожнини;
  • сильна рухливість зубів;
  • бруксизм;
  • наявність у пацієнта неправильного прикусу.

Особливості та переваги скловолоконних ендодонтичних стрижнів

Штифти скловолоконні мають цілу низку переваг, у порівнянні зі схожими конструкціями з інших матеріалів:

  • - підвищена естетика реставрування за рахунок прозорості виробу;
  • штифт не змінює кольори у процесі тривалого використання;
  • гіпоалергенний склад, відсутність якихось негативних реакцій організму на складову стрижня (немає відторгнення, алергії тощо);
  • інертність скловолокна (біологічна та хімічна), що не вступає в реакцію з цементами, дентинною рідиною, матеріал не корозує в процесі експлуатації;
  • виняткова довговічність та надійність;
  • висока міцність виробу;
  • ризик перелому кореня або його розклинювання у момент встановлення штифта виключено;
  • рівномірний розподіл жувального та стресового навантаження;
  • використання скловолоконного штифта дозволяє виконати реставрування зуба всього за один візит до стоматолога-ендодонтиста;
  • під час реставрування зубів створюється монолітна міцна конструкція;
  • виражена рентгеноконтрастність полегшує подальше діагностування;
  • матеріал відрізняється винятковою еластичністю;
  • висока світлопровідність;
  • регулювання висоти стрижня проводиться вручну стоматологом за допомогою алмазного диска;
  • відмінна ретенція до дентину/емалі;
  • виріб ставиться пасивним способом;
  • ідеальна біосумісність із зубним дентином та емаллю;
  • простота вилучення штифтової конструкції за необхідності;
  • підходить при відновленні кривих та перекручених каналів;
  • для швидкого розпізнавання розміру та глибини виробу використовується кодування кольором.

Для фіксації скловолоконних штифтових конструкцій використовуються стоматологічні цементи подвійного способу полімеризації (світлом та хімічною реакцією).

Недоліки

Головний недолік використання скловолоконних стрижнів - досить висока вартість. Процедура штифтування із застосуванням металевих штифтів коштує на кілька порядків дешевше.

Різновиди штифтових конструкцій зі скловолокна

Скловолоконні штифти можуть відрізнятися за своєю формою:

  1. Конічні. Міцність, гнучкість, надійність. вузькі канали зуба.
  2. Циліндричні. Відрізняються надійністю, стабільністю, чудовою ретенцією до дентину/емалі. Витримують підвищене навантаження, ризик пошкодження стінок каналу мінімальний.
  3. Конічно-циліндричні. Ці вироби мають особливу форму, виконані як подвійного конуса. Конус у коронковій частині має діаметр більший, ніж у апікальній третині. Це природна анатомічна форма каналу. При підготовці каналу та препаруванні під такий штифт зберігається більша кількість дентинної тканини.

Маркування скловолоконних штифтових стрижнів

Колірне кодування дозволяє, не витрачаючи часу, швидко розпізнати виріб потрібного діаметра, конусності та довжини. Таке маркування дозволяє скоротити час перебування пацієнта у кремлі та збільшити пропускну здатність стоматологічного кабінету.

приклад кодування кольором;

  • чорна смужка – діаметр 1,8 мм;
  • синя смуга – діаметр 1,6 мм;
  • червоний кантик – 1,4 мм діаметр;
  • жовта смуга – діаметр 1,2 мм.