Арда Туран: Не дуже радий тому факту, що ми втратили два очки, однак безмежно пишаюся хлопцями й тим обсягом роботи, який вони виконали

– Хотів би привітати ЛНЗ з дійсно чудовою роботою, яку вони виконали. Це дуже чіпка команда, яка створила багато проблем. Ми проаналізували їхній стиль футболу, і гра відбувалася за двома сценаріями. У першому таймі вони дуже тиснули на наші ворота та якісно реалізували ту величезну кількість кутових, що ми дозволили їм заробити. Ми зуміли відзначитися двічі завдяки закиданням на Траоре, який притримав мʼяч, зігравши корпусом, та створив по суті дві чудові нагоди для своїх партнерів по команді. У другому таймі сценарій подій відбувався на нашу користь – ми завдали багато ударів, які, на жаль, не зуміли конвертувати у забиті мʼячі. Тож я, звісно, не дуже радий тому факту, що ми втратили два очки, однак безмежно пишаюся хлопцями й тим обсягом роботи, який вони виконали. Попереду на нас очікує дуже складне протистояння в Лізі конференцій УЄФА з «АЗ Алкмар», а після також дуже важливий матч із житомирським «Поліссям», яке, на моє переконання, є найкращою командою України з точки зору того футболу, що вони намагаються будувати, і взагалі тренерської роботи. Тому на нас, безумовно, очікує ще одне надзвичайно цікаве, інтенсивне й виснажливе протистояння.

– В одному з інтервʼю після першого кола ви сказали, що поєдинок із ЛНЗ, той самий, програний 1:4, – найгірший ваш матч. Сьогодні ви теж не зуміли виграти. Чи можете сказати, що ЛНЗ є найбільш незручним суперником для вас у цьому чемпіонаті?

– Дозволю собі не повністю погодитися з вашою тезою, оскільки в нас цього сезону було дуже багато суперників найвищого гатунку, таких як «Панатінаїкос», «Бешикташ», «Полісся», «Динамо»… Дуже багато команд гідного рівня. Так, погоджуся, що було непросто проводити обидва ці протистояння. Проте в чому я дійсно впевнений: сьогодні сценарій матчу, особливо другої його частини, складався на нашу користь – ми домінували на мʼячі, створили безліч небезпечних нагод. І це саме той стиль гри, той стиль здобуття перемог, який я хочу бачити. Навіть попри те, що сьогодні нам не вдалося його конвертувати в три очки.

– У контексті вашого напруженого календаря та переїздів протягом 10 днів чи хотіли б ви, аби була можливість перенести сьогоднішній матч на якусь іншу дату?

– Власне, я би насправді не хотів переносити. Надзвичайно поважаю нашого сьогоднішнього суперника, ЛНЗ, проте банально в нас ще є перенесений матч із «Зорею», який було відкладено за ініціативи УАФ, і ми досі навіть не були проінформовані, на яку дату цю гру переставлено. І я почуваюся так, ніби нас залишили сам на сам із цією проблемою. Нас супроводжують постійні виснажливі подорожі: 16 годин сюди із Польщі, зараз нам потрібно 10 годин добиратися до Львова, завтра ще 6–8 годин, аби дістатися Нідерландів та провести матч-відповідь із «АЗ Алкмар». І, на моє переконання, просто неможливо пройти подібний період без наслідків: ми сьогодні вже побачили двох травмованих гравців на полі в складі нашої команди. І я впевнений, що всі команди, які мали досвід виступу на два фронти за цей період повномасштабного вторгнення, тобто грали в Україні й на європейській арені, стикалися з цим і як ніхто інший розуміють, з чим нам доводиться мати справу вже цілий сезон. І ЛНЗ, коли кваліфікується до єврокубків, теж зуміє відчути цей досвід уперше. Тому, як я і наголосив, мені дійсно сумно від того великого навантаження, з яким нас залишили віч-на-віч. Від першого дня мого перебування тут я сказав, що ми битимемося за честь цієї країни, що ми старатимемося подарувати усмішки українцям, які вимушені сидіти під ракетами, яких спіткала жахлива доля перебувати у війні. І мені дуже прикро, що, попри наші старання принести щасливі та радісні емоції всій країні, нам досі не допомагають ці старання правильно реалізувати. Зрозумійте, я не прошу, щоб нам гарантували якісь легкі перемоги, я лише прошу, щоб нам трішки сприяли, трохи допомогли в організації й без того дуже складного, божевільного графіка.

– У Траоре та Марлона Сантоса за пів року завершуються контракти. Чи планує «Шахтар» продовжувати співпрацю з цими виконавцями?
– Можу лише сказати, що я повністю задоволений їхніми виступами та перебуванням у команді – як з морально-людської точки зору, так і з огляду на ігрові якості. Це двоє неймовірних виконавців, які приносять команді надзвичайно велику користь, особливо у весняній частині сезону. На жаль чи на щастя, я відповідаю тільки за спортивну складову, тому можу думати лише про те, як правильно інтегрувати їх у нашу ігрову модель. Щодо продовження контрактів, це вже в зоні відповідальності Дарійо Срни, Сергія Палкіна та, звичайно, залежить від бажання самих футболістів. Авжеж, я б дуже хотів, щоб вони продовжили виступати за нас. І якщо це станеться, я буду надзвичайно щасливий.

– У «Шахтарі» перебуває улюбленець черкаської публіки Проспер Обах, однак він поки що нечасто потрапляє до основного складу. Як триває його адаптація та наскільки задоволені ним під час тренувального процесу?
– Можу вас запевнити, що його купували не лише з огляду на сьогоднішнє протистояння. У нас на нього дуже великі плани на майбутнє, і ми справді бачимо його як системоутворюючого гравця для «Шахтаря» на наступні роки. Дуже важливо наголосити, що наша система за своєю суттю є досить складною, інтеграція в неї вимагає значних зусиль. Тим паче варто враховувати, що в поточній частині сезону він переважно виходив на заміни. Я повністю переконаний у його потенціалі й не маю жодних сумнівів, що він зуміє адаптуватися до нашої ігрової моделі та вимог, які я ставлю. У нас, як вам відомо, багато молодих футболістів, тому важливо інтегрувати їх у командну гру поступово й максимально плавно, щоб уникнути стресових для них ситуацій. Я переконаний як у його потенціалі, так і в потенціалі інших молодих виконавців. Працюватимемо над тим, щоб якомога краще інтегрувати його крок за кроком.

– Проти «АЗ Алкмар» на позиції «вісімки» виходив Ізакі, а зараз грав Бондаренко. Це футболісти, у яких відбір не є найсильнішою стороною, і сьогодні культура паса також була не на найкращому рівні. Чи задоволені ви їхньою грою?
– Станом на зараз ми маємо невелику перевагу в чемпіонаті України та водночас намагаємося крок за кроком рухатися у єврокубках. Як я наголошував із першого дня перебування в команді, кожен футболіст є фундаментально важливим для нашої гри, особливо на довготривалій дистанції. Насправді Ізакі у відборах та в грі без м’яча не такий слабкий, як може здатися на перший погляд. Він виконує свою специфічну роль, яку я йому доручаю, і на дистанції попередніх матчів він нівелює певні мінуси цієї позиції. Що стосується Бондаренка, деякі статистичні показники можуть створювати хибне враження, що він відбирає небагато м’ячів і не є надто корисним в оборонній роботі. Проте, найперше, дистанція, яку він долає під час матчів, є надзвичайно великою. Крім того, він є гравцем, який координує нашу систему. З огляду на відсутність Дмитра Криськіва та Марлона Гомеса це двоє надважливих виконавців, які приносять команді користь і надійно підстраховують партнерів.

– Цей тиждень став для «Шахтаря» одним із найважчих за останні 15 років: пішов із життя один із основоположників команди Мірча Луческу. До того ж відбувся складний матч чвертьфіналу із «АЗ Алкмар», а також готувалися до важливого поєдинку чемпіонату із ЛНЗ. Додатковим викликом стали постійні переїзди з Польщі в Україну та з України до Нідерландів. Водночас на поєдинку «Шахтаря» вперше за 12 років був присутній Рінат Ахметов. Як вам, тренеру, вдалося стабілізувати психологічний стан футболістів і поєднати всі ці фактори, щоб команда змогла успішно пройти цей непростий період?
– Передусім хотів би подякувати за запитання. Дуже рідко трапляється, коли людина настільки глибоко розуміє всі обставини, з якими доводиться зіштовхуватися, тому я щиро це ціную. Це справді непросто, тому я намагаюся доносити свої ідеї до гравців через відверте спілкування – насамперед, як друг, який їх розуміє, і водночас як тренер, який може надихнути своїм словом. Безумовно, нам важко: маємо багато переїздів, складну логістику, а також стикнулися з травмами важливих виконавців. Проте сьогодні багато дітей прокидаються під обстрілами, і я переконаний, що наші проблеми – ніщо порівняно з їхніми. Тому ми маємо пам’ятати, для кого граємо і яку мету переслідуємо. Щодо присутності президента, то, на мою думку, це стало додатковим моральним стимулом для гравців. Людина такого масштабу, яка зробила так багато для клубу, України та українських людей, безумовно, надихає. Та емоція й атмосфера, яку він привніс своєю появою в роздягальні, лише підсилила настрій команди, яка й без того максимально мотивована боротися за свою країну та її честь на євроарені. Ми чітко розуміємо, заради чого виходимо на поле. Як я вже зазначав раніше, можливо, у майбутньому варто провести певну ментальну роботу разом із представниками Української асоціації футболу, адже «Динамо», «Олександрія» та інші клуби, які виступали у єврокубках, добре знають, наскільки це складний процес.

Ми вже дев’ять місяців разом, від мого першого дня в клубі й до сьогодні, тож на цьому етапі сезону не може бути жодних виправдань невдалим результатам. Зараз ми, стиснувши зуби, продовжуємо боротися за наші мрії. Авжеж, хотілося б, щоб ми перебували в інших обставинах, аби легше рухатися до своїх цілей, водночас я переконаний, що ми здатні досягти цих мрій і створити щось, що увійде в історію. І, безумовно, ніхто б не відмовився, щоб умови для цього були трохи сприятливішими.