БТРом, човнами та на руках бійців: воїни ЗСУ евакуювали десятьох цивільних з Лиману, - ВІДЕО

Військові 63 ОМБр провели термінову евакуацію цивільних із прифронтової Лиманщини.

Операція відбулася у смузі відповідальності Третього армійського корпусу, в якому і повідомили про успішне її завершення.

З небезпечної зони вивели десятьох місцевих мешканців, які залишалися поблизу бойових дій під постійною загрозою обстрілів та атак дроні. Серед евакуйованих були п’ятеро дітей, вагітна жінка та чоловік з ампутованою кінцівкою, який не міг пересуватися самостійно.

Пораненого та маломобільного чоловіка бійці несли на ношах. Малих дітей військовослужбовці переносили на руках.

Для проведення операції залучили підрозділи мотопіхотного та розвідувального батальйонів бригади. Частину маршруту цивільні долали на бронетранспортері БТР-4 «Буцефал», який використовували для виходу із найбільш небезпечної ділянки.

Проблеми евакуації на Донеччині

Евакуація населення з прифронтових територій набирає все більшої актуальності на Донеччині особливо для прифронтових міст та сіл. У населених пунктах 20 громад Донецької області, які входять до зони активних бойових дій, наразі залишаються 14 400 цивільних осіб. Серед них немає дітей.

Взагалі з початку повномасштабного вторгнення - з лютого 2022 року - із підконтрольних українській владі територій Донеччини евакуйовано понад 1 млн 316,6 тис. осіб, з них понад 201,6 тис. дітей і приблизно 47,3 тис. маломобільних осіб.

Так у Костянтинівській громаді на Донеччині досі залишаються близько 2,5 тисячі мешканців, однак у місто потрапити неможливо через постійну загрозу російських дронів.

"Зараз там, у Костянтинівській громаді, знаходиться ще 2,5 тисячі людей, і заїхати до них майже неможливо, тому що ворог обстрілює всі під’їзні шляхи", -повідомив начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін..

Начальник ОВА пояснив, що доставити гуманітарну допомогу, воду та медикаменти можуть лише українські військові: "наші захисники — тільки вони можуть вивезти тих людей, які бажають евакуюватися".

Нагадаємо, що наприкінці березня було прийнято рішення про проведення примусової евакуації дітей з окремих районів Слов’янська.

Що треба знати про евакуацію

Евакуаційні рейси з безкоштовним розселенням курсують за потреби. Конкретна область безкоштовного розміщення визначається після прибуття евакуйованих осіб на транзитний шелтер, утворений Донецькою облдержадміністрацією.

Всі місця тимчасового проживання – це гуртожитки, які відповідають державним стандартам визначеним Урядом, і де наші евакуйовані донеччани мають можливість жити абсолютно безкоштовно до кінця війни.

Щоб врятувати свою родину від постійних обстрілів та безкоштовно виїхати до безпечного регіону необхідно:

• залишити заявку за телефонами 0-800-500-121, +380730500121 (Viber, Whatsapp, Telegram, Signal);
• дістатися до місця збору у вашому населеному пункті, звідки буде безкоштовний підвіз до евакуаційного поїзду;

оселитися - це безкоштовно.

Для евакуації тяжко хворих і осіб з інвалідністю просимо телефонувати за номером: 0800332614.

Для дітей з їх батьками (особами, які їх замінюють), які евакуюються в примусовий спосіб, можливе безкоштовне розселення у територіальних громадах Закарпатської області.

Евакуаційні рейси на Закарпаття здійснюються за заявками військових адміністрацій населених пунктів області

Влада надає такі соціальні гарантії:

• безкоштовне житло у закладах комунальної форми власності (визначених місцями тимчасового проживання), які розташовані у більш безпечних областях України;
• щомісячна виплата допомоги на проживання деяким категоріям внутрішньо переміщених осіб;
• гуманітарна допомога;
• психологічна допомога;
• медична допомога тощо.

Евакуація — це складно, але необхідно

Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України”/SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України”/SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

Роман Лазоренко