• Головна
  • В Азовському морі зафіксували критичне забруднення нафтопродуктами: концентрація перевищує норму у 5 разів
14:58, 24 липня
Надійне джерело

В Азовському морі зафіксували критичне забруднення нафтопродуктами: концентрація перевищує норму у 5 разів

В Азовському морі зафіксували критичне забруднення нафтопродуктами: концентрація перевищує норму у 5 разів

Концентрація вуглеводнів в Азовському морі перевищує допустимі норми у 1,8–5,4 раза.

Про це повідомляють російські інформ-ресурсти із посиланням на дослідження Інституту біології південних морів імені О. О. Ковалевського.

Згідно з результатами дослідження, проби води, відібрані у різних частинах Азовського моря, показали концентрацію нафтопродуктів від 0,088 до 0,270 міліграма на літр, що суттєво перевищує нормативні показники. Дослідники також зазначають, що нинішній рівень забруднення приблизно удвічі вищий, ніж був зафіксований у 2016 році.

Науковці порівняли отримані результати із показниками в інших акваторіях світу. Так, у Суецькому каналі концентрація вуглеводнів становить 0,009 мг/л, а в Перській та Оманській затоках — близько 0,013 мг/л, що значно менше, ніж в Азовському морі.

Водночас дослідження засвідчило, що у морі активно працюють мікроорганізми, які розкладають нафтопродукти на безпечні речовини — воду та вуглекислий газ. Однак це не скасовує проблему високого рівня забруднення водойми.

Про що мовчать росіяни: наслідки минулорічної екологічної катастрофи

Влітку 2025 року аварія двох російських нафтоналивних суден у Керченській протоці стала новим масштабним ударом по екосистемі Азовського моря. Унаслідок пошкодження танкерів у воду потрапили тисячі тонн мазуту, а нафтові плями почали поширюватися далеко за межі місця аварії.

Інцидент стався у Керченській протоці, яка є одним із найбільш важливих морських транспортних вузлів регіону. Першим сигнал про аварійну ситуацію подав російський танкер «Волгонефть-212». Через сильний шторм, потужні хвилі та вітер корпус судна отримав серйозні пошкодження, після чого танкер опинився на мілині.

Невдовзі аналогічна проблема виникла з другим судном — «Волгонефть-239», яке перебувало неподалік порту Тамань.

На борту двох танкерів перебували 27 членів екіпажів: 13 осіб на першому судні та 14 — на другому. За повідомленнями російських ЗМІ, внаслідок аварії загинула одна людина. Однак найбільш масштабними стали не людські втрати, а наслідки для довкілля.

Тисячі тонн мазуту у водах Азовського моря

Через пошкодження танкера «Волгонефть-212» у море потрапило близько 4 тисяч тонн мазуту.  На поверхні води утворилася нафтова плівка, яка почала розноситися течіями та вітром. На відміну від легких нафтопродуктів, мазут є важким паливом, яке повільно розкладається і здатне роками залишатися у морському середовищі.

Він осідає на дні, накопичується у прибережному ґрунті, потрапляє в організми морських тварин та може впливати на всю харчову систему.

Російська влада тоді заявила про проведення ліквідаційних робіт із використанням сорбентів та спеціальної техніки. У Краснодарському краї через забруднення ввели режим підвищеної готовності.

Губернатор регіону Веніамін Кондратьєв повідомив, що нафтопродукти винесло на берег на десятки кілометрів — від селища Веселівка Темрюцького району до станиці Благовіщенської в районі Анапи.

До ліквідації наслідків залучили понад 260 працівників оперативних служб і десятки одиниць техніки. Однак масштаби забруднення можуть бути значно більшими, ніж заявляють російські чиновники.

Чому Азовське море особливо вразливе

Азовське море є одним із найменших і наймілкіших морів світу. Через невелику глибину воно швидко прогрівається, але так само швидко накопичує забруднення.

Екосистема Азовського моря вже багато років перебуває під тиском через промислове забруднення, зменшення рибних ресурсів, зміну рівня води та наслідки війни. Аварія у Керченській протоці становить особливу небезпеку через географічне розташування цього району.

Через протоку проходить міграційний шлях багатьох морських організмів між Азовським і Чорним морями. Тому забруднення може впливати не лише на одну акваторію, а на значно ширшу морську систему.

Керівник дослідницьких лабораторій Greenpeace при Університеті Ексетера у Великій Британії Пол Джонстон зазначав, що будь-який розлив нафти або нафтопродуктів у таких водах може мати серйозні довгострокові наслідки.

Російський еколог і гідробіолог Артем Акшинцев наголошував, що найбільший удар припаде на флору і фауну Чорного та Азовського морів.

«Насамперед завжди страждають люди, які живуть поруч із місцем екологічного лиха. Треба розуміти, що нафторозливи у такому важливому місці міграції тварин з Азовського моря в Чорне море створюють підвищені негативні наслідки для морської біоти», — заявив він.

Наслідки забруднення можуть торкнутися не лише природи, а й людей, які живуть уздовж узбережжя. Мазут містить токсичні речовини, які можуть викликати подразнення шкіри та очей, а при потраплянні всередину організму — отруєння.

Особливо вразливими є діти, люди з алергіями та ті, хто має чутливу шкіру. Крім того, забруднення створює серйозні ризики для курортного сезону. Азовське узбережжя десятиліттями було одним із центрів відпочинку для мешканців України та Росії. Потрапляння мазуту на пляжі може призвести до довготривалих економічних втрат для прибережних територій.

Війна як додатковий фактор екологічної загрози

Аварія танкерів стала ще одним прикладом того, як війна та мілітаризація Чорноморського регіону створюють масштабні екологічні ризики.

Через бойові дії контроль за станом довкілля на окупованих територіях фактично відсутній. Незалежний моніторинг забруднення, оцінка шкоди та повноцінні природоохоронні заходи ускладнені.

Для Азовського моря ця ситуація особливо небезпечна, адже його екосистема є замкненою і дуже чутливою до зовнішнього впливу.

Тисячі тонн мазуту вже потрапили у морську екосистему, а наслідки цього забруднення можуть проявлятися роками — через загибель морських організмів, скорочення рибних ресурсів та деградацію прибережних територій.

Ця трагедія демонструє, що війна проти України має наслідки далеко за межами лінії фронту. Вона завдає удару не лише по містах і людях, а й по природним системам, відновлення яких може потребувати десятиліть. 

Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України”/SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України”/SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

Роман Лазоренко

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Азовськеморе #забрудення #нафтопродутки
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення