Хмарні рішення дають компаніям доступ до серверів, сховищ, програм, які працюють через інтернет. Обладнання стоїть у датацентрі провайдера, а не захаращує власний офіс. Бізнес отримує потрібні обчислювальні потужності і не витрачає час на обслуговування «заліза».
Чому компанії відмовляються від власної серверної
Власна серверна потребує окремого приміщення, кондиціонування, джерела безперебійного живлення, а також фахівця, який стежить за всім цим. Сервери застарівають за кілька років, потім доводиться купувати обладнання знову. Для невеликої компанії це великі разові витрати.
Якщо ж ідеться про хмарні сервіси, всі ці питання бере на себе провайдер. Компанія просто платить щомісяця за ресурси, якими користується.
Головні переваги хмари
-
Стабільна робота під час відключень. Датацентр має резервне живлення, системи охолодження та пожежогасіння. Офісна серверна, що працює від генератора, такого рівня захисту зазвичай не має.
-
Збереження даних. Якщо з офісом щось трапиться, інформація залишиться в датацентрі. Додатково копії можна зберігати на окремому сервері.
-
Масштабування без закупівель. Якщо для поточних даних чи процесів бракує місця, його просто додають до наявного сервера. Не потрібно замовляти нове обладнання, чекати постачання й встановлення.
-
Віддалений доступ. Працівники підключаються до робочих систем звідусіль, де є інтернет. Це зручно, адже частина команди може працювати віддалено.
Які бувають моделі хмари
Перед переходом в хмару варто розібратися, яка модель підходить саме вам:
-
публічна хмара, де ресурси одного провайдера спільно використовують багато клієнтів;
-
приватна хмара, в якій інфраструктура виділена лише одній компанії;
-
гібридна модель, за якої частина систем працює в приватній хмарі, а частина — в публічній.
Приватну хмару частіше обирають компанії з чутливими даними та стабільним навантаженням, наприклад для ведення бухгалтерії, зберігання клієнтської бази. Публічна підходить для сервісів, навантаження яких різко змінюється, як-от інтернет-магазин у період розпродажів.
Що перевірити перед переходом
-
Дізнайтеся, в якій країні та місті розташований датацентр, якщо за вимогами вашої галузі дані мають зберігатися в Україні.
-
Запитайте провайдера, чи можна вільно обирати програмне забезпечення та мережеві налаштування. Від цього залежить, чи зможете ви згодом перенести системи до іншого постачальника.
-
Важливо, чи допомагає провайдер перенести дані та налаштувати сервери, чи надає технічну підтримку після запуску.
-
Дізнайтеся, хто відповідає за резервні копії даних, де вони зберігаються.
-
Визначте спосіб оплати та додаткові платежі, як-от оплата за вихідний трафік.
-
Заплануйте підключення і налаштування після підписання договору.
Хмарні сервіси: хто за що відповідає
Перехід у хмару не позбавляє компанії повної відповідальності за організацію власної роботи. Провайдер стежить за фізичним обладнанням, живленням, охолодженням, доступом до приміщення датацентру. Але і компанія відповідає за те, що працює на сервері: оновлення операційних систем, ліцензій на програми, паролі та права доступу працівників. Тому навіть після переходу в хмару компанії потрібен фахівець, який розуміється на адмініструванні систем — у штаті чи на аутсорсі.

