Як у прифронтовому Донбасі, щоб врятувати людей, обʼєднали зусилля громадські активісти, правоохоронці та надзвичайники

Прифронтові міста та села Донеччини – це потенційні зони гуманітарного лиха. Обстріли та пожежі під час війни стали для мешканців громад викликом, який може трапитися у будь-який час. Кожна людина приймає рішення – евакуюватися чи залишатися. Але і в першому, і в другому випадку жителям складно впоратися самим. Тому й виник певний феномен, коли громадськість прифронтового Донбасу обʼєднується з групами безпеки поліції та рятувальників для виконання нагальних завдань.

Групи поліцейських “Білі янголи” буквально з-під обстрілів вивозять людей, а тим, хто залишаються — привозять продукти та ліки. Надзвичайники роблять усе можливе, щоб швидко ліквідувати наслідки ворожих обстрілів та врятувати життя мешканців, які залишаються у своїх домівках попри небезпеку. І дуже важливо, що їм є, з ким координувати свою допомогу. Мова не про владу, для якої це прямий обовʼязок, а про громадські організації. На Донеччині реалізуються десятки проєктів,  які втілюють саме громадські об'єднання у співпраці з правоохоронцями, допомагаючи не просто виживати, а там, де можливо, й поліпшити життя простих жителів громад. І ось деякі з них, про які активісти розповіли журналістам сайту 62.ua.

Обʼєднанність Красногорівки

Війна зруйнувала звичне життя мешканців Красногорівки, яка з 2014 року буквально перебуває на передовій. По прямій до окупованого Донецька близько 15 кілометрів, а це відстань з якої ворог може вести вогонь з РСЗО. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну ситуація ще більше загострилася, що зробило життя в місті небезпечним і важким. Постійні обстріли та небезпека змусили багатьох мешканців виїхати, а волонтерів зосередитися на допомозі тим, хто залишився. 

«Залишилось багато людей похилого віку. Раніше, можна так сказати, Красногорівка була частиною Донецька. Там працювали, туди їздили на концерти, театри. З моменту російського вторгнення у 2014 багато людей перестали кудись виїжджати. Вони тримаються за свої хати. Їм й зараз важко прийняти рішення про евакуацію», - розповідає місцева громадська активістка Олена Косінова, яка ще у той час об’єднала навколо себе небайдужих жінок для допомоги мешканцям міста. А вже в 2017 році разом з Ганною Геращенко створили ГО «Наше Відродження – Донбас Україна». Наступного року в громаді була створена робоча група з громадської безпеки та відновлення Донеччини, реалізовані відповідні проекти. Але повномасштабне російське вторгнення зруйнувало всі плани.

Восени минулого року стало зрозуміло, що підтримка людей на місці стала надто небезпечною. Було прийнято рішення зосередитися на евакуації та допомозі переселенцям у безпечних регіонах. Але, звісно, самі мешканці не впоралися би з новими викликами. Так виник тандем з поліцією Донецької області, а саме з  екіпажами «Білих янголів». Робота правооорнців не обмежується лише евакуацією людей. Вони також доставляють гуманітарну допомогу мешканцям, що залишаються у місті. Та задля більш безпечної роботи поліцейським було необхідно налагодити сталий зв'язок.

"Коли ми займаємося евакуацією людей, зв'язок – це питання життя і смерті. Тут часто дуже погане покриття мобільної мережі, і підсилювач вирішує цю проблему. Завдяки йому ми завжди на зв'язку один з одним, що дозволяє краще координувати наші дії, - розповідає поліцейський екіпажу «Білий янгол» та керівник прес-служби поліції Донеччини Павло Дяченко. - Ми можемо оперативно отримувати дані про те, що відбувається навколо, і відповідно реагувати, тобто контролювати маршрут і оперативно реагувати на будь-які зміни. Це дуже допомагає мінімізувати ризики для всіх – і для нас, і для тих, кого ми евакуюємо. Також ми залишаємось на зв’язку з іншими екстреними службами– медиками, пожежниками. Це особливо важливо, коли потрібно швидко організувати допомогу».

Крім того, Павло відзначив важливість технічної допомоги  у роботі груп безпеки поліції - від ПРООН поліцейські отримали 10 відеореєстраторів, які встановлені у машинах «Білих янголів». «Це для фіксування пересування транспортного засобу. Також це допомагає фіксувати наслідки російських обстрілів», - пояснює він.

Нещодавно «Білі янголи» також отримали власний прилад нічного бачення. «Багато евакуацій робиться вночі. Ми багато разів їздили буквально навпомацки, тобто без світла.  Щоб пересуватися в таких умовах, скажемо так, нульової видимості та не видавати своє місцезнаходження, то це дуже необхідний прилад. Відео зі спеціальної камери передається на екран монітору, і по ньому водій екіпажу керує автівкою», - розповів Павло Дяченко.

Згуртованність у Нью-Йорку

Селище Нью-Йорк знаходиться в 6 кілометрах до лінії фронту. Життя мешканців було складне ще й до повномасштабного вторгнення росіян. З  частковою окупацією Донбасу, з 2014 року селянам доводилося буквально боротися за виживання в умовах дефіциту бюджету, згадує голова ГО «Студія громадських жіночих ініціатив» Тетяна Красько. Жінка тривалий час працювала у селищній раді, та після низки тренінгів занурилась у громадську діяльність. Численні приватні ініціативи розглядалися на засіданнях робочих груп з громадської безпеки та соціальної згуртованості. Завдяки реалізації проєктів громада отримала поштовх до розвитку. Окреме місце серед впроваджених ініціатив займають ті, що реалізовані у рамках співпраці з поліцією. Наприклад, у селищі вдалося створити безпековий ситуаційний центр. 

«По місту було розміщено кілька камер відеоспостереження. Відео з них міг переглядати оператор. Разом з оперативними співробітниками. Так вдалося розшукати кілька машин, що перебували у розшуку та встановити місця, де переховувались люди, яких підозрювали у скоєні крадіжок та угонів. Робота центру одразу покращила результати розкриття злочинів», - розповідає Тетяна. 

І це лише один з прикладів з десятків реалізованих проєктів. 

Після повномасштабного вторгнення з’явилися нові виклики. На першому етапі в рамках роботи мережі робочих груп вдалося налагодити постачання гуманітарної допомоги до селища, та облаштувати сховище. Місцевій поліції громадські активісти допомогли з налагодженням роботи блокпостів. Для цього придбали та передали правоохоронцям зарядну станцію та планшет.

«Зв’язок постійно повинен бути. В нас є проблеми з електрикою. Щоб нічого не вибивалось – ця зарядна станція нам допомагає. Планшет нам потрібен для перевірок даних людей, які перетинають блокпости. Це робиться заради безпеки самих же людей», говорить начальник поліції Торецька Андрій Дзицюк.

У тісній взаємодії з громадськім активом й рятувальники. Від початку повномасштабного вторгнення посилися обстріли громади, які несуть за собою значні руйнування. Ворог знищує все, що люди будували десятиліттями. Через загрозу повторних обстрілів рятувальникам довелося шукати нові методи розбору завалів. Вихід був – у придбанні спеціальних пневматичних подушок. 

«Вона (Тетяна Красько) сама нас знайшла і запропонувала допомогу, це був початок війни, - каже начальник 22 ДПРЗ Торецька Ігор Коржов. Нам було потрібно рятувальне обладнання набагато новіше та багатофункціональне. Разом з Тетяною пропрацювали це питання. Вона залучила інші міжнародні організації».

«Повітряні такі подушки от дуже дорогі це рюкзаки. Вони не змогли їх придбати. Ми шукали, де ми змогли за таку суму, там більше 800 000 грн вони коштували, ці підйомні подушки. За бюджетні кошти таке обладнання неможливо було придбати. Тоді подали заявку на «Схід-SOS», і вже вони доопрацювали це питання і передали 2 рюкзаки», - згадує Тетяна Красько. 

Нині цим обладнанням рятувальники користуються по кілька разів на тиждень. 

«При руйнуванні багатоповерхівок під завалами дуже часто знаходяться люди. Ми використовуємо ці подушки, щоб дістатися до них. Вони мобільніші за важку техніку. Вони здатні піднімати значну вагу. В умовах, коли важка техніка може стати для нашого ворога черговою мішенню, то ці подушки просто незамінні для нашої роботи. Без діла вони в нас не лежать. Бо через часті обстріли ними користуємось щотижня, а може і частіше», - каже Ігор Коржов. 

Виклики та відповіді немирного Мирнограду

Невелике місто на Донеччині - Мирноград наразі поки що  можна вважати тиловим містом. Тут знайшли прихисток тисячі переселенців з окупованих населених пунктів або з тих, де точаться активні бойові дії. Від початку повномасштабного вторгнення тут тривалий час було відносно тихо у порівнянні з іншими регіонами Донецької області. Місто активно розвивалося. Місцева влада та громадськість реалізовували проєкти з благоустрою власними зусиллями та із залученням коштів міжнародних донорів. 

Але віднедавна Мирноград став зовсім не мирним і не безпечним містом. Лише з початку березня ворог тричі здійснив потужних ракетних обстрілів. Ударів завдав по цивільній забудові - по школах, лікарнях та багатоповерхівках, завдаючи неабиякої шкоди інфраструктурі. У ліквідації наслідків обстрілів значну роль відіграють нові наземні гідранти. Їх встановлення у місті було профінансовано завдяки залученню коштів ПР ООН.

Цей проєкт почали впроваджувати, ще до повномасштабного вторгнення. Взяли на озброєння досвід європейських країн та вдалий досвід сусіднього Краматорська.

«На території Мирноградської територіальної громади було розташовано 118 підземних гідрантів. Чому їх вирішили вивести назовні? Наземні пожежні гідранти – забезпечують оперативну і ефективну боротьбу з пожежами. Їх наявність значно скорочує час, необхідний для підключення пожежних шлангів, що може врятувати життя і майно. В умовах близькості до зони бойових дій, наземні гідранти мають перевагу в тому, що вони легко доступні у будь-який час року, навіть взимку, коли підземні гідранти можуть бути замерзлими», - пояснює головний спеціаліст відділу з питань інвестиційної діяльності та інноваційної політики Мирногордаської міськради Вікторія Пантелєєва. 

Наразі вдалося встановити лише три наземні гідранти. Виною стало повномасштабне вторгнення росії, через що довелося робити корективи у проєкті. Але навіть ці три наземні гідранти позитивно оцінили співробітники ДСНС. 

«З відгуків від ДСНС чую, що ці наземні гідранти вже зараз допомагають їм у роботі», - каже Вікторія.

У майбутньому в міськраді планують розширити цей проєкт, разом з громадськістю працювати над пошуком джерел його фінансування, адже реалізацію цього проєкту вважають інвестицією у довгострокову безпеку жителів міста. 

«Ми прагнемо створити безпечне і комфортне середовище для всіх мешканців Мирнограда. Саме тому міська рада активно працює над впровадженням проєктів, спрямованих на покращення інфраструктури та підвищення рівня безпеки у нашому місті. Спільними зусиллями ми можемо забезпечити стабільність і безпеку нашого міста навіть у найскладніших умовах», - каже Вікторія Пантелєєва.