Три дні фарсу на окупованій Донеччині: як пройшла вистава під назвою «вибори в Держдуму РФ», - ФОТО, ВІДЕО

Три останніх дня тижня, з 18 до 20 вересня, в Росії та на захоплених територіях України проходили так звані "вибори" до Державної думи. Вперше Москва включила до цього процесу жителів тимчасово окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

У так званій "ДНР" окупанти розпочали процес "волевиявлення" набагото раніше до "офіційного" страту - дострокові "вибори" пройшли у "республіці" в період із 30 серпня по 17 вересня.

"Пересувні дільниці" поїхали по віддалених населених пунктах, жителі яких "голосували" на капотах старих авто, лавочках, просто неба, але фактично під дулом автомата.

У підсумку  - в "ДНР" достроково проголосували 75% "виборців".

Так зване двадцятиденне "дострокове голосування" забезпечували виїзні мобільні групи, які в супроводі озброєних російських військових їздили по будинках і квартирах. Таку процедуру пояснювали підвищеною небезпекою та віддаленістю низки населених пунктів.

«Близько 75% виборців у ДНР, за попередніми даними, проголосували від початку дострокового голосування», — розповів окупаційним інформ-ресурсам голова «республіканської» виборчої комісії» Володимир Висоцький.

За його словами, позначки в один мільйон "голосувальників" було досягнуто ще 15 вересня. 

"Міжнародні електоральні експерти" й байкери

З початком очного етапу "виборів" на окупованій Донеччині відкрили 633 "виборчі" дільниці. У заключний день вони працювали за скороченим графіком — до 14:00. Російська сторона пояснила скорочення часу роботи дільниць тим, що «більшість жителів» нібито вже "проголосувала".

Окупаційна адміністрація намагалась створити видимість повноцінного виборчого процесу. Зокрема, голова місцевої «виборчої комісії» Володимир Висоцький заявив про 636 "спостерігачів" від так званої громадської палати, ще 115 — від політичних партій і 23 — від кандидатів.

Для спроби легітимізації «виборів» у Донецьк запросили так званих електоральних експертів із Сербії, Марокко, Узбекистану, Індонезії.

Імен «експертів» окупаційні інформ-ресурси не називали, про досвід та їхню участь у спостереженні за будь-якими демократичними виборами у світі також немає жодної інформації.

Єдине ім’я, яке було озвучено, — це «електоральний експерт з Узбекистану Чорієв Шохрух». Він, за повідомленнями донецьких пропагандистів, дійшов «висновку», що хронічні проблеми з електроенергією на окупованій території Донецької області — це підступи ЗСУ, спрямовані на зрив виборів, і похвалив «виборців» за силу духу.

«На Донбасі та в Новоросії всі хочуть бути з Росією і поділяють із нею спільне майбутнє, ці регіони повністю політично інтегровані до РФ. Історичні регіони остаточно втрачені для України, спілкуючись із людьми, які тут живуть, стає зрозуміло, чому», — зазначив невідомий Шохрух, фото якого чомусь постидалися оприлюднити росЗМІ.

«Шохрух… також заявив, що Україні варто повчитися у Росії, як забезпечувати своєму населенню виборче право. За його словами, київська влада боїться власного народу і не дає йому виборів», — пишуть окупаційні інформ-ресурси.

Показово, що у відкритих джерелах ім’я Чорієва Шохруха згадується стосовно бойовика «ДНР», ліквідованого у 2023 році.

Не обійшлося й без  шоу байкерів. Після проїзду по вулицях міста з російськими прапорами люди в шкіряних куртках у єдиному пориві пішли "голосувати".

"Байкери Донбасу приїхали голосувати залізними конями. Учасники Федерації автомобільного та мотоциклетного спорту ДНР розпочали день із мотопробігу вулицями Донецька, а потім приїхали на виборчі дільниці та проголосували на виборах депутатів до Держдуми", - рапортували місцеві пропагандісти.

Вистава під назвою «вибори»

Фактично три дні очних «виборів», згідно з даними самої окупаційною влади, виглядали як формальна ілюстрація вже відіграною вистави.

Для довідки: Нагадаємо, що за даними ЦВК РФ, станом на січень 2026 року чисельність російських «виборців» у «ДНР» становила 1 631 962 особи.

На окупованій Донеччині російська окупаційна адміністрація заявила про "надзвичайно високу явку". За її даними, станом на 19 вересня вона становила 80,88%, а вранці 20 вересня повідомлялося про 81,62%.

Тобто за додані дні "очних виборів" на окупованій Донеччині "проголосували"  ще трохи більше 6 % "виборців".

До речі, 20 вересня дільниці відкрилися о 8:00, однак працювали лише до 14:00. Так званий "голова виборчкома ДНР" Володимир Висоцький пояснив це рішення тим, що «більшість жителів… уже віддали свої голоси».

Також в останній день псевдовиборів прийшов "голосувати" на дільницю і російський гауляйтер Донеччини Денис Пушилін.

«Ми закінчуємо повноцінний перехід, це останній етап вже, як суб'єкт Російської Федерації, тобто це остання така політична ітерація.

Тепер вже після цих виборів, які проходять від Донецької Народної Республіки, будуть представники Державної Думи Російської Федерації, наші депутати, які будуть, в тому числі, відстоювати інтереси наших жителів», - заявив Пушилін.

Після завершення голосування російські виборчі органи розпочали підрахунок голосів і передачу даних до ЦВК РФ.

Чи загрожує кримінальна відповідальність жителям окупованої Донеччини?

Одне з найважливіших питань для людей, які залишаються на окупованих територіях, — чи можуть вони бути покарані Україною лише за те, що проголосували.

Чинний Кримінальний кодекс України не встановлює окремої кримінальної відповідальності просто за факт голосування на незаконних виборах окупаційної влади. Водночас кримінальна відповідальність передбачена за активну участь в організації та проведенні таких незаконних виборів.

Зокрема, ч. 5 ст. 111-1 ККУ передбачає відповідальність за участь в організації та проведенні незаконних виборів або референдумів на тимчасово окупованій території, а також за публічні заклики до їх проведення. Санкція — від п’яти до десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на 10–15 років, із конфіскацією майна або без неї.

Тобто принципова межа проходить між самим фактом голосування та діяльністю, спрямованою на організацію незаконного виборчого процесу.

Ризики значно вищі для тих, хто добровільно погоджується працювати у незаконних виборчих органах, організовує голосування, агітує за нього або виконує інші функції, передбачені кримінальним законодавством.

Водночас ситуація людей, яких окупаційна влада примушує до певних дій, є окремою юридичною проблемою. Факт примусу має значення для правової оцінки, однак кожен такий випадок потребує встановлення конкретних обставин.

Український омбудсман Дмитро Лубінець напередодні закликав жителів окупованих територій за можливості не брати участі в незаконному голосуванні та повідомляти про випадки примусу.

Чому ці вибори не змінюють статус окупованої території

Російське проведення виборів не змінює міжнародно визнаного статусу Донецької області як території України.

Міжнародне гуманітарне право виходить із того, що окупація сама по собі не надає державі-окупанту суверенітету над територією.

Гаазькі правила 1907 року, зокрема стаття 45, прямо забороняють примушувати населення окупованої території присягати на вірність державі-окупанту.

Саме тому включення жителів окупованих українських територій до російського виборчого процесу не створює для Росії жодних законних підстав заявляти про набуття суверенітету над цими територіями.