• Головна
  • Не чекаючи допомоги від держави. Як громадські активісти з Донеччини намагаються вирішити житлову проблему переселенців
16:01, 17 травня

Не чекаючи допомоги від держави. Як громадські активісти з Донеччини намагаються вирішити житлову проблему переселенців

 «Я не хочу оренду чи якийсь гуртожиток. Я хочу мати власне житло. Це така українська мрія, мені здається, – мати своє. Для людей, які втрачають не тільки житло, а і власне місто, корені, зв’язки, роботу – це бажання загострюється багатократно», - каже маріуполець Олександр Магдаліц.

Олександр Магдаліц

В 2018 році він створив благодійну громадську організацію «Діалог громад», яка займалась різними культурними проєктами. Але після початку повномасштабного вторгнення сконцентрувалась на двох геть інших напрямках – юридичній допомозі та вирішенні проблеми із житлом для тих, хто його втратив через війну.

В Україні 5 мільйонів людей вимушено залишили свої домівки після початку повномасштабного вторгнення. Як мінімум, третині з них нема куди повертатися або через окупацію, або через руйнацію їхнього житла. На жаль, спроби держави вирішити цю проблему поки що недієві. Іпотечні кредити виявилися майже повністю недоступними для переселенців. Згідно до статистики Міністерства економіки, станом на березень 2024 року в Україні отримали іпотечних кредитів 7800 людей, з них лише 5 переселенців.

«Необхідно змінювати житлову політику, це зрозуміло, - каже Олександр Магдаліц. – І тут є лише два шляхи. Перший – робити більш доступними для переселенців існуючі кредитні програми, а житлові сертифікати – більш дієвими, бо так, як воно є зараз, не допомагає людям, які втратили все. Другий шлях – зміна законодавства про житлово-будівельні кооперативи. Закон, який діє зараз, був ухвалений ще за радянські часи. Він абсолютно непридатний. Він автоматично робить сьогодні всі будівельні кооперативи відповідачами у суді по кримінальних справах».

Олександр Магдаліц разом з командою юристів адвокатує розробку і ухвалення нового закону про житлово-будівельні кооперативи. Це має бути такий закон, який би допоміг розвивати саме цей напрямок для будівництва житла для переселенців.

Цим шляхом пішла його організація, щоб спробувати вирішити житлову проблему своїх земляків.

Спираючись на думку людей

Перш ніж почати працювати над таким складним проєктом, «Діалог громад» провів опитування. (До речі, результати цього опитування зараз є в Міністерстві реінтеграції окупованих територій). В добровільному опитуванні взяли участь близько 800 переселенців віком від 18 до 70 років. Більшість з них – з території Донеччини, але були відповідачі і з окупованих територій.

Не чекаючи допомоги від держави. Як громадські активісти з Донеччини намагаються вирішити житлову проблему переселенців, фото-1

Питань було багато, але всі вони стосувалися інтеграції людей в нові громади. Авторам дослідження важливо було зрозуміти, які речі можуть стати неприйнятними для людей при виборі міста для життя.

«Я з цього опитування дізнався, що одним із факторів такої неприйнятності, наприклад, може стати використання проєкту для піару. Люди казали, що не хочуть, щоб їх та їхнє нове житло показували як тваринок в зоопарку. Вони хочуть жити, вони хочуть зберігати власну гідність, а не відчувати щодня, що їх одарили і що вони всім винні. Люди ставили цей пункт чи не на перше місце, коли казали про фактори, що є неприйнятними для них для участі у житловій програмі. Я був здивований. Це дуже важливий момент, який ми спочатку не враховували», - каже Олександр Магдаліц.

Не чекаючи допомоги від держави. Як громадські активісти з Донеччини намагаються вирішити житлову проблему переселенців, фото-2

Ще один важливий фактор – це, звісно, безпека. Віддаленість від місць, де може бути потенційна воєнна загроза, - це пріоритет для всіх без виключення опитаних.

Ну і, звісно робота. Люди, які до початку повномасштабного вторгнення жили самодостатнім життям, не хочуть весь час бути залежними від соціальної допомоги. І це зрозуміло.

Тож коли в громадській організації стали розробляти свій проєкт, врахували всі основні потреби людей, про які вони казали в анкетах: право власності на майно, повага і гідність, безпека, залученість у нові громади, наявність роботи.

Прив’язати до землі

Що будувати – квартиру чи будинок? Серед опитаних думки по цьому питанню розділилися майже навпіл. «Проте психологи нам радили будувати таке житло, де у людини буде хоча б невеличкий клаптик землі. Якщо у людини є місце, де вона поставить мангал і альтанку, це прив’язує її до нового місця міцніше за будь-які інші мотиватори», - каже Олександр Магдаліц.

Не чекаючи допомоги від держави. Як громадські активісти з Донеччини намагаються вирішити житлову проблему переселенців, фото-3

Тож вони з однодумцями вирішили зупинитися на проміжному варіанті – будівництві таунхаусів. З одного боку, це квартири, з іншого – вони забезпечені невеличкими власними земельними ділянками. А будувати їх легше та набагато дешевше, ніж окремі будинки.

Де, скільки коштує, хто стане учасником програми

4 гектари землі вже зарезервовані у Кіровоградській області, в місті Олександрівка Кропівницького району. Місця там дуже красиві. Неподалік Дніпро і Кременчуцьке водосховище, природний заповідник «Холодний яр», ліси. Є вся необхідна інфраструктура.

Не чекаючи допомоги від держави. Як громадські активісти з Донеччини намагаються вирішити житлову проблему переселенців, фото-4

Але головне те, що ця земля, яку виділили під будівництво, - не в степу без комунікацій, а в районному центрі, де є велика лікарня, дитячий садок, школа, магазини, кафе.

«Ми довго обговорювали, де саме шукати землю. Якщо б ми звернулися до Вінницької або Київської області, наприклад, то могли б отримати ділянку лише десь у степу. В такому випадку будувати на голому місці треба не тільки житло, а і інфраструктурні об’єкти. Це дуже дорого. Тому ми звернулися до Кіровоградської області, - розповідає Олександр Магдаліц. - Вона знаходиться в центрі України, тут безпечно (наскільки взагалі можна говорити про безпеку у країні, де триває війна). Тут є робота для людей. І тут є зацікавленість громади в реалізації таких проектів».

Ідею з будівництва таунхаусів для переселенців на Кіровоградщині підтримали. Виділили землю, зарезервували її під майбутнє будівництво.

Олександрівська рада погодилася власним коштом забезпечити підведення комунікацій до будинків. А от само будівництво буде фінансуватися за рахунок донорських організацій.

Олександр Магдаліц вже провів переговори з шелтерськими міжнародними організаціями, Міністерством реінтеграції тимчасово окупованих територій, з депутатськими профільними комісіями.

«З людьми, які будуть задіяні у проєкті, будуть працювати місцеві соціальні служби. Родини мають отримувати повний супровід до того моменту, поки не інтегруються на новому місці. Ми розраховуємо, що супровід має тривати рік. Тому ми готуємо відповідне подання на Міністерство реінтеграції. Паралельно працюємо з міжнародними донорами. Саме вони мають виділити гроші, провести тендер, визначити підрядника, реалізувати будівництво і передати побудоване житло у приватну власність новим мешканцям. Такий механізм забезпечить абсолютну прозорість всіх процесів. Ми в цьому максимально зацікавлені», - підкреслює Магдаліц.

Не чекаючи допомоги від держави. Як громадські активісти з Донеччини намагаються вирішити житлову проблему переселенців, фото-5

Попри те, що ідея проєкту ґрунтується на житлово-будівничих кооперативах, перші будинки будуть передані у власність новим мешканцям на безоплатній основі. Принаймні, про такий формат зараз тривають перемовини з міжнародними партнерами.

«Як буде далі – подивимось. Можливо, в подальшому ми прийдемо до такого формату, коли новий власник буде сплачувати перший внесок, бо я розумію, якщо не буде револьверності у фінансуванні (коли частка грошей, що вносять власники, йде на будівництво наступних будинків), такий проєкт швидко зупиниться і не буде мати розвитку. Але поки що, для початку, – максимально комфортні умови для людей», - зазначає Олександр Магдаліц.

Важлива частина проєкту – забезпечення роботою. Тут має бути зацікавленість обох сторін – і приймаючою громади, і її потенційних нових мешканців. Тому організація «Діалог громад» провела переговори з представниками місцевого бізнесу, місцевою владою, з Асоціацією підприємців України, про те, якого бізнесу їм не вистачає.

Не чекаючи допомоги від держави. Як громадські активісти з Донеччини намагаються вирішити житлову проблему переселенців, фото-6

«Вони дали перелік, довжелезний такий. Ми його дослідили - найбільший попит тут, звісно, сільськогосподарського напрямку. Окремо всі наголошували на курятині, переробки якої немає в області.

Місцева влада готова надати соціальний запит на тих фахівців, яких не вистачає, і сподівається, що серед переселенців такі фахівці знайдуться.

В моєму ідеальному баченні, ми будемо пропонувати житло родинам, члени яких мають певний фах для того, щоб розвивати ті напрямки бізнесу або працювати на тих підприємствах, яких критично не вистачає в цій місцевості», - пояснює Олександр Магдаліц.

Коли це запрацює

Реалізувати такий масштабний і комплексний проєкт досить складно. Тут задіяні і державні органи влади, і місцеве самоврядування, і міжнародні організації. Переговори, дослідження, попередні домовленості тривають майже рік. Проте Олександр Магдаліц сподівається, що вже восени вони зможуть розпочати будівництво.

Не чекаючи допомоги від держави. Як громадські активісти з Донеччини намагаються вирішити житлову проблему переселенців, фото-7

«Я хочу, щоб в результаті не просто 50-70 сімей переселенців отримали своє житло, а щоб цей експериментальний проєкт став рамковим для поширення в усіх інших регіонах України. Для цього треба не тільки зусилля багатьох організацій, а ще і зміни в українському законодавстві. Ось над цим і працюємо».

Анна Мурликіна





Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Донеччина #ГО #СправаГромад #переселенці #Магдаліц. житло
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...