Водний колапс на окупованій Донеччині: росіяни не здатні забезпечити людей базовими потребами - ФОТО

Життя на тимчасово окупованій Донеччині дедалі більше нагадує гуманітарну катастрофу, де доступ до питної та навіть технічної води перетворився на розкіш.

Попри гучні заяви окупаційної адміністрації про «стабілізацію» ситуації, місцеві мешканці змушені щодня виживати в умовах постійних відключень, аварій та повної безпорадності комунальних служб.

Від калюж у Донецьку до автоцистерн у Шахтарську: реалії окупованих міст

Дійсність на захоплених територіях кардинально відрізняється від картинки, яку малюють російські пропагандисти. Приклади з різних куточків окупованого регіону демонструють усю глибину інфраструктурного колапсу.

Так, у Донецьку, в Чумаківському (колишньому Пролетарському) районі обласного центру мешканці будинку №6 по вулиці Вільямса змушені набирати воду безпосередньо з калюж для побутових і технічних потреб. Через відсутність подачі води в кранах люди шукають будь-які альтернативні джерела.

Як повідомляють місцеві Telegram-канали, жителі будинку на вулиці Вільямса, 6 набирають воду просто з калюж. Її використовують не для пиття, а для технічних потреб.

Ситуація свідчить про серйозні проблеми з доступом до стабільного водопостачання в окупованому місті. Мешканці Донецька регулярно повідомляють про перебої з подачею води та змушені шукати альтернативні джерела.

Некраща ситуація і в інших захоплених російнами населених пунктах Донеччини. Наприклад, у Шахтарську 24 вересня у місті повністю скасували подачу води за звичним графіком через чергові «ремонтно-відновлювальні роботи» на водогоні. Замість функціонуючого водопроводу підприємство «Вода Донбасу» знову пообіцяло підвозити воду автоцистернами.

Незрозумілі пояснення "влади ДНР"

Наразі очільник окупаційної адміністрації «ДНР» Денис Пушилін заявив, що ситуація з водою нібито «покращилася» завдяки прокладанню нових водопроводів та, перш за все, «рясним опадам», які наповнили водосховища. Водночас він був змушений визнати наявність численних проблем і доручив до 10 жовтня розставити ємності з водою там, де комунальники не здатні оперативно відремонтувати мережі, традиційно переклавши відповідальність на підприємство «Вода Донбасу».

«Там, де вода з якихось причин не надходить, необхідно встановити ємності. Це доручено взяти під контроль головам міст», – цитують Пушиліна «республіканські ЗМІ».

У водній кризі винні саме окупанти

Намагання окупаційної влади виправдати відсутність води аваріями чи перекласти провину на місцеве підприємство є свідомою маніпуляцією. Саме російська окупація стала першопричиною та головним чинником водної катастрофи на Донеччині.

Як би не було сюрреалістично, але головним чинником «покращення» окупанти відкрито називають дощі та рясні опади, які наповнили водосховища, а не якісну модернізацію мереж. Залежність мільйонного регіону від погодних умов підкреслює повну технологічну та управлінську неспроможність окупаційної адміністрації.

Ба більше, замість повноцінного відновлення зруйнованої та зношеної інфраструктури «розв'язанням» проблеми стає встановлення ємностей і бочок у дворах та підвіз води цистернами. Це прямо свідчить про те, що за роки окупації росіяни так і не спромоглися налагодити централізоване водопостачання.

Взагалі-то ватажки окупаційного режиму обмежуються риторичними закликами до «Води Донбасу» щодо «виправлення ситуації в найкоротші терміни», поки донеччани набирають воду з калюж. Системний ігнор технічного стану водогонів та відсутність реального фінансування призвели до того, що інфраструктура остаточно деградувала.

Таким чином, водний колапс на окупованій Донеччині — це прямий наслідок російської агресії та подальшої недієздатності окупаційного режиму. Поки пропагандистські ресурси звітують про «наповнені опадами водосховища» та обіцяють розставити бочки з водою, реальне життя цивільних людей зводиться до виживання та пошуку води у калюжах. Жодні тимчасові графіки чи автоцистерни не здатні замінити зруйновану інфраструктуру, а отже, водне питання в регіоні залишатиметься невирішеним увесь час, поки триває російська окупація.

Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України”/SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України”/SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

Оксана Гайдук